ТАТАРЧУК, КА,
Татарчук, ка, м.
1) Молодой татаринъ.
2) Татарскій потомокъ. Шейк.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 249.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ТАТАРЩИНА, НИ, →← ТАТАРЧИН, НА, НЕ.